Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

« «Життя до… і після…»»

Стражник Людмила  | Друкована робота

 
 

Рак на ранній стадії виліковується в 100 відсотках випадків. Період від утворення однієї клітини до п’ятиміліметрової пухлини – десять-п’ятнадцять років, тому маємо зробити все можливе, щоб перекрити цей шлях, зупинити хід від передраку до раку.

Ідея написання цього матеріалу визрівала дуже довго, з об’єктивних та суб’єктивних причин. Направду, зачепити проблему найнебезпечнішої хвороби кінця минулого та початку нинішнього століть було якось боязко, а навіть відверто страшно. На жаль, люди, зазвичай, сприймають діагноз „рак” як вирок. Напевне, кожен із нас знає цю ситуацію або в своїй родині, або в сім`ях знайомих. І, зазвичай, крім страху, іншого розуміння цієї хвороби в нашому суспільстві не існує. 

 Та все ж, якщо ця публікація допоможе бодай одному хворому та ще хоч кількох застереже чи вбереже від тяжкої недуги, вважатиму, що журналістський хліб їм недаремно. Бо, направду, час та необхідна інформація в запобіганні, діагностуванні та лікуванні онкологічних захворювань відіграє надзвичайно важливу роль.                                              

Статистика невтішна, але надія є! 

Районний онколог, молодий лікар Михайло Павчак розповідає, що фоні світової тенденції до розповсюдження онкологічних захворювань наша країна – не виняток. В одній третині випадків хворобу виявляють в занедбаному стані.  Найпоширеніша локалізація – рак легенів. Щорічно – близько мільйона нових його випадків. На другому місці - рак шлунку, а зниження його рівня  свідчить про підвищення культури харчування в суспільстві. Далі – пухлини печінки, проблема країн, що розвиваються, в тому числі – й нашої, захворюваність складає сімдесят сім відсотків і прямо залежить від зростання вірусних гепатитів. На четвертому місці в загальній структурі онкологічної захворюваності –  рак передміхурової залози, який має щорічний приріст три відсотки. В усьому світі також ростуть показники раку шкіри, що складає четвертину всіх онкологічних захворювань. Тривожні показники в країнах,  що розвиваються, й щодо зростання раку молочної залози. Усього ж щорічно в Україні виявляють близько 160 тисяч нових випадків онкологічних захворювань, з них десять відсотків – онкогінекологічна патологія. Так, статистика невтішна загалом і на Прикарпатті, хоч більшість основних показників онкодопомоги населенню області мають нині позитивну динаміку. Це –  зниження занедбаності (з 18,8 у 2007 до 17,6 відсотка торік), смертності від раку загалом (з 162,9 до 153,1 випадку на 100 тисяч населення) і дорічної летальності (з 36,1 до 34,8 відсотка), а також краще охоплення хворих спецлікуванням (з 62,5 до 66,3 відсотка), та низка інших показників. Всього обліковано 3438 випадків первинного раку, що на 144 менше, ніж у 2007 році. Одначе, таке зниження виявленості онкозахворювань серед населення не можна розцінювати як позитивне явище. Тому вкрай важливим напрямком діяльності амбулаторно-поліклінічних та багатопрофільних стаціонарних закладів була і залишається онкологічна допомога населенню і, зокрема, її профілактична спрямованість, а з поповненням діагностичної апаратури в закладах охорони здоров'я помітно зростає число встановлених онкозахворювань при профілактичних оглядах.  

Проблемним і надалі залишається раннє виявлення раку молочної залози. Попри це, нарешті покращилася рання діагностика раку порожнини рота, запущеність якого знизилася з 80 до 62 відсотків. Проте, по суті, все це – вкрай високі показники, і їх аж ніяк не можна вважати оптимальними. Адже не секрет, що до вісімдесяти відсотків пацієнтів, хворих на рак, можуть бути вилікуваними, але за певних умов, однією з яких є спеціальне лікування. Відрадно, що з року в рік частка таких, які пройшли його, потроху зростає. На виконання державної програми «Онкологія» торік запрацювала потужна діагностична апаратура. Це, насамперед, магнітно-резонансний томограф та цифровий мамограф обласного онкодиспансеру. Однак, проблемою є низька забезпеченість (лише на 40 відсотків) онкохворих безкоштовними хіміотерапевтичними протираковими препаратами.             

  За підсумками першого кварталу та за інформацією, яка прозвучала нещодавно під час роботи в Городенківській ЦРЛ виїзної бригади спеціалістів обласного онкологічного диспансеру, наш район впевнено тримає сумне лідерство з поширення онкозахворювань.   

 Того дня, коли приїхали обласні онкологи, в поліклініці було організовано прийом громадян з так званої групи ризику, тобто хворих, які з різних причин зверталися за допомогою до районних спеціалістів і котрим рекомендована була ще й додаткова консультація. Робота пройшла організовано й ефективно. Така практика роботи себе оправдовує, бо часто хворі, навіть маючи відповідне скерування, або ігнорують з різних причин відвідини обласного онкодиспансеру, або зволікають, що в даному випадку вкрай небажане. Тож, якщо гора не йде до Магомета… Обговорюючи проблему онкології в нашому краї, хотів би відзначити, що, згідно зі статистичними даними, два з половиною відсотки населення є онкохворими, отримали лікування в обласному онкодиспансері. Одначе, ефективність лікування зростає, якщо хворий звертається на ранній стадії. Запорукою раннього виявлення онкопатології є регулярні свідомі медогляди із застосуванням усіх допоміжних методів, інструментальних та лабораторних, які дільничний лікар, згідно зі скаргами хворих, вважає за необхідні. Гінекологічні огляди, дослідження стану грудних залоз та прямої кишки, шлунку та ротової порожнини при медоглядах дозволяє, як правило, вчасно діагностувати онкопатологію та успішно її лікувати. Серед профілактичних заходів також в першу чергу потрібно назвати покращення навколишнього середовища, боротьбу за дотримання санітарно-гігієнічних норм. У рамках інформаційної кампанії в нашій країні за проектом «Рак виліковний» акцентується, що діагностика має ключове значення в подальшому лікуванні, особливо в онкології. Тобто ефективність в онкології безпосередньо залежить від неї. Не можна говорити, що це проблема тільки онкологів. Кожен з нас повинен усвідомлювати, що здоров`я  – найцінніше, й зобов`язаний берегти його, тому що повинен ростити дітей, піклуватися про старіючих батьків. Щорічні профілактичні огляди – запорука виявлення передпухлинних захворювань і  їх своєчасного лікування. Наприклад, рак шийки матки – візуальна форма, яку можна побачити і вирішити проблему на початковій стадії в 100 відсотках випадків навіть без госпіталізації. Зараз це здорові жінки, у яких знято діагноз раку, багато хто з них вже народив дітей. 

Проте, лікуванням охоплюють тих хворих, які звертаються до медиків. А рак на ранніх стадіях не болить, може ніяк не проявлятися, або ж хворий лікується симптоматично, знімаючи біль за допомогою придбаних на власний розсуд медикаментів. Ось щойно наводили приклад, як хворий на рак легень півроку приймав диклофенак для зняття болю в колінних суглобах (наслідок онкопатології), не відаючи про справжню причину недуги. Турбує, що уникають медоглядів пенсіонери й незайняте працездатне населення, або ж ті з них, котрі працюють нелегально, через відсутність потреби. Тим часом, медогляд для непрацюючого населення є практично безкоштовним, тож варто скористатися таким шансом. А буває, що звертаються за медичною допомогою тоді, коли рак вже починає турбувати, тобто в занедбаних формах. Не треба уникати скерування до обласного онкодиспансеру, бо додаткова діагностика для уточнення діагнозу є хоч і не безкоштовною, та все ж оправданою в порівнянні з лікуванням запущених форм раку, та ще й у приватних клініках, яке, до того ж, не завжди рятує життя. Ефективність в онкодиспансері є на тридцять відсотків, за статистикою, вищою, ніж в непрофільних закладах. Хочу також наголосити, що нерідко втрачається дорогоцінний для лікування час, коли хворі або ж їхні родичі шукають якихось знахарок, травників чи й навіть натрапляють на шарлатанів, тоді як пацієнту могли би надати кваліфіковану медичну допомогу. Прикро, що ця страшна недуга стала соціальною бідою, безгрошів’я дедалі частіше стає на заваді ефективному лікуванню. Тому, ще раз наголошу, значно дешевше зменшити фактори ризику виникнення онкопатологій.  

Головне, щоб жінка прийшла 

Про цього лікаря та його успіхи знають далеко за межами Прикарпаття. Головний онкогінеколог області Степан Долик, який також провадив прийом пацієнтів у складі бригади спеціалістів, люб’язно погодився привідкрити завісу поширеного захворювання раку шийки матки. Передбачаю обурення певного кола читачів щодо інтимності проблеми. Але, якщо телебачення чи інші ЗМІ часто відверто пропагують певний спосіб життя як один із факторів ризику виникнення цієї недуги, то чому має бути „зась” кваліфікованій консультації відомого медика?

Найперше, кілька слів про самого Степана Степановича. Народився він в Івано- Франківську, там же закінчив медінститут, працював за скеруванням на Сумщині, відтак – у Калуському пологовому будинку, й уже двадцять літ – в обласному онкодиспансері. За цей час повернув до повноцінного життя сотні пацієнток, веде особисту статистику пролікованих, радіє, що значний відсоток з них живе понад десять років. Цікавлюся, в чому основна причина успіхів, а також –  чим пояснюється популярність його як медика.

    Мисленням, так би мовити, науковим підходом. Я маю виключити в пацієнтки рак і передрак і тоді працювати далі на профілактику, тобто спершу провести додаткову діагностику. Період від утворення однієї клітини до п’ятиміліметрової пухлини – десять-п’ятнадцять років, тому маємо зробити все можливе, щоб перекрити цей шлях, зупинити хід від передраку до раку. В розвинених країнах профілактичні знання прищеплюють з ранніх літ: жінка, яка розпочала статеве життя, зобов`язана пройти тест –ПАП-мазок, або цитологічний скринінг, тобто мазок з шийки матки. В нас же ситуація дещо інша. Причина в тому, що змінилася система профілактичних оглядів, яка була добре поставлена за радянських часів. Жінка тоді, наприклад, не могла піти у відпустку без довідки від гінеколога. Зараз же соціальні проблеми затьмарили думки про своє здоров`я. Вона більше думає, як прогодувати й зодягнути свою сім`ю, ніж про себе. Маємо запровадити моду на відвідання лікарів, бо в цивілізованому світі вважається, що жінка „нечиста”, раз вона уникає огляду гінеколога. А також наказувати економічно. Що ефективно себе зарекомендувало в страховій медицині.

 Більшості онкологічних захворювань передують так звані передпухлинні стани. Це знають всі, але ранні клінічні симптоми можуть бути однакові як для доброякісних захворювань, так і злоякісних. І тому, щоб уникнути помилок, є спеціальні методи, за допомогою яких можна виявити таку патологію. Але для цього потрібно, щоб хвора сама прийшла до кабінету гінеколога. Наприклад, нині лікування доброякісних змін шийки матки    досить актуальна проблема, оскільки ці патологічні зміни займають вісімдесят відсотків всіх проблем шийки матки (фонові й передпухлинні захворювання). Досить поширене й відоме захворювання    ерозія ( в перекладі - порушення цілісності тканини). Під цією назвою криється ціла серія всіляких процесів. Наприклад, дисплазія епітелію. А це вже передпухлинний стан і вимагає особливого ставлення. Виявлену патологію, тобто передрак, відповідними методами лікуємо. Ця проблема  вирішувана. Або інша ситуація: у жінки виявили кісту яєчника. Гінеколог може спостерігати хвору максимум три- чотири місяці. Зараз є багато методів (ультразвукове дослідження, пухлинні маркери), за допомогою яких можна визначити характер пухлини. І  хороший фахівець районного рівня за допомогою сучасного апарату УЗД може побачити, що стінки кісти не гладкі, а є папілярні розростання, перегородки, тобто структура скоріше пухлинна, ніж кістозна, і її потрібно оперувати, заздалегідь проконсультувавшись з онкогінекологом. 

 – Що сприяє розвитку онкологічних хвороб, адже збільшилися випадки виявлення раку шийки матки у молодих жінок і навіть юних.?

 – Цих чинників багато: культура харчування, шкідливі звички, екологічна ситуація, психологічні чинники, особливо – різноманітні стреси, нарешті, спадковість.

Роль спадкового чинника в онкології безперечна.  Але це не стосується раку шийки матки. Вчені й раніше припускали, що є сексуальна причина та агент, який переносить це захворювання. Ще наприкінці ХІХ століття, обстеживши тисячі черниць, вони не виявили жодного випадку раку шийки матки.  Тут причина - вірус папіломи людини. Минулого року німецький вчений отримав за це відкриття Нобелівську премію. На жаль, сексуальну освіту наші діти часто здобувають завдяки телевізору, за відсутності батьків. Є дані, що п’ята частина дванадцятирічних дітей вже має сексуальний досвід, як правило, негативний. Міняються партнери, й інфекція успішно поширюється. ЇЇ носіями, зрозуміло, є й чоловіки. В такому віці ще немає захисного щита для недозрілого епітелію матки, куди потрапляє вірус, як і безліч інших інфекцій. Виникає запалення, воно посилюється черговим контактом і, до речі, курінням. До гінеколога звертаються пізно і в результаті - рак шийки матки у шістнадцяти-вісімнадцятилітніх дівчат. Друга причина – аборти, під час яких пошкоджується шийка матки. І ще – куріння, що нині так поширено серед молоді.  захворюваність на рак шийки матки у віковій групі 20-24 роки зросла за минуле десятиліття на сімдесят (!) відсотків, 30-34 – на тридцять, кожна п’ята-шоста хвора помирає до року від моменту встановлення діагнозу.

 – Маємо якось протидіяти цьому злу… Сьогодні, зокрема, йшлося про впровадження на теренах нашого краю програми щодо запобігання гінекологічних онкопатологій

 – Ця програма до 2010 року має бути запроваджена по всій Україні. Нині до пілотних Надвірнянського та Калуського районів хочемо долучити й Городенківщину. Маємо добру співпрацю з місцевими спеціалістами. Зокрема,  завідувачем акушерсько-гінекологічним відділенням Володимиром Дзьомбаком. Кваліфіковані кадри є, тож навіть на рівні ЦРЛ можуть проводитопераці з профіл ракуї, що успішно й роблять. Крім того, є можливості до кінця року запровадити, згідно галузевої програми, скринінговий моніторинг, вести комп’ютеризований цитологічний скринінний скринні облік. Ціль програми зменшити  на 20 ідсотків, як очікується, зменшать онкопатології та смертністьь. Головне, щоб жінка прийшла до лікаря. Маємо охопити не лише ту категорію жіноцтва, котра добровільно проходить на медогляди, але й спонукати оглянутися підлітків та молодь, людей старшого віку. Спеціалісти проведуть необхідне обстеження, за потреби – скерують до онкодиспансеру. Рак на ранній стадії виліковується в 100 відсотках випадків.                                                                                                           Кілька років тому жінки-онкохворі, учасниці українсько-канадського проекту „Всім світом проти раку” провели всеукраїнський марш Життя та Надії .Нам, жінкам, болять не тільки наші про­блеми. Ми сьогодні тут заради своїх дітей, батьків, заради всіх, хто бажає бути здоро­вим і щасливим у нашій державі”  – йшлося, зокрема. в їхньому зверненні.

Мається на увазі, насамперед, розуміння суспільством проблем онкології: не лише профілактики та лікування захворювань, але й толерантного ставлення до онкохворих, розуміння їхнього психологічного стану. Тому маємо всі, і насамперед родина, зігрівати теплом таких людей, повсякчас підтримувати. Добре, якщо хвороба не задавнена й успішно лікується. На жаль, буває й інше. В такому випадку ведемо мову про паліативне лікування   всебічну кваліфіковану медичну допомогу невиліковному хворому й членам його родини на етапі неконтрольованого прогресування захворювання. Основні цілі цього: підтримка оптимальної якості життя хворого, його фізичного й духовного стану; психологічна допомога хворому та родичам. 

Людмила Стражник

 

Інформація про конкурсанта:

Стражник Людмила Степанівна, Редактор відділу соціальних проблем, Городенківська районна газета «Край» Івано-Франківської області. Досвід у журналістиці – 10 років.

Професійні нагороди: І місце на Всеукраїнському конкурсі «Соціальний журналіст-2007»

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
5036
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу