Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

««"Поле чудес" по-городенківськи»»

Стражник Людмила  | Друкована робота

 
 

Cумнівної слави заклади нарешті закрито. З гральним бізнесом, хочеться вірити, в Україні покінчено. Принаймні є сподівання, що маленька за масштабами Городенківщина нарешті буде вільною від цієї новітньої навали. А тим часом з гральних залів вивозять обладнання. А ще зовсім недавно картина була доволі загрозливою. Навесні, наприклад, якось зайшла, з інтересу, в один з численних таких городенківських закладів, вікна якого були звично заклеєні світлонепроникними плакатами. Біля грального автомата – сивобородий чоловік. Таких, пенсійного віку, клієнтів, можна було зустріти  в кожному подібному закладі, мабуть, ця напасть затягує незгірше, ніж пияцтво… Кому це було на руку, багато пояснювати не треба. Й власників гральних клубів не боліла чужа біда, бо вони й досі бідкаються про втрату прибутків, оплачені ліцензії, провокують своїх колишніх працівників до мітингів та протестів. Що ж, гроші, як відомо, не пахнуть…

 

Якось, ще кілька років тому, один відомий городенківський підприємець похвалився напідпитку, що  грошей на недавно придбану круту “тачку” йому „накапало”  по п’ятдесят копійок з… гральних автоматів, які в народі ще називали „однорукими бандитами”. Як мовиться, з миру по нитці… Скільки ж то мали винести з хати діти, а навіть пенсіонери, щоб так „скластися” небідній людині на придбання дорогої автомашини! Й носили щедро, про що може свідчити  інформація про кількість гральних автоматів в нашому краї. Отож, станом на перше січня 2009 року на території району було 136 гральних автоматів, з них дев’яносто – на території міської ради. Серед сільських населених пунктів лідирували Олієво-Королівська (одинадцять гральних пристроїв), Тишківська (сім), Рашківська (п’ять) та Росохацька (чотири) сільські ради. Причому, податків з цього бізнесу до місцевих бюджетів сплачено було 277520 гривень, з них до міського – 266300, Луківської сільської ради – 720 гривень, Серафинецької – 4000, Тишківської – 4200, Сороківської – 3000.

Індустрія азартних ігор у світі є великим і прибутковим бізнесом. Згідно з публікацією в газеті „Дзеркало тижня” від 27 вересня 2008 року, обсяг світового ринку азартних ігор за 2007 рік, за оцінками консалтингової компанії GBGC, становив 74 млрд. дол. США. За результатами досліджень аудиторської фірми Pricewaterhouse Coopers, доходи світової індустрії ігор сягнуть до кінця десятиріччя 114 млрд. дол. США.

 

Досить динамічно розвивався цей сектор і в Україні. На жаль, достовірна статистика ринку азартних ігор відсутня. Однак, за оцінками вітчизняних соціологів і маркетологів, у сферу азартних ігор було залучено до двадцяти відсотків дорослого населення країни, котре витрачало на них щорічно понад мільярд доларів. При цьому, загалом на ринку азартних ігор, за оцінками на початок 2008 року, легальний сектор становив приблизно лише сорок відсотків. Тобто, за дослідженнями Віталія Черняховського, головного координатора громадянської кампанії "Форум порятунку Києва" й засновника громадянської ініціативи "Ні – гральним автоматам!", з 26 тисяч залів з ігровими автоматами держава отримувала лише 600-700 мільйонів гривень, що є мізерною сумою в порівнянні з моральними та фінансовими збитками, які завдавав гральний бізнес країні.  Особлива ж небезпека полягає в залежності, так званій ігроманії, яка з часом прогресує, призводить до психологічних розладів і переростає в хворобу.            

 

Отож, надто дорогою ціною для суспільства, й для нашого краю зокрема, далися вагомі надходження з грального бізнесу. Адже не таємниця, що низка самогубств за останніх кілька років була пов’язана саме з цим промислом, і з причини, що не міг повернути значний борг, вкоротив собі віку поважний немолодий чоловік, й ще один молодик теж наклав на себе руки, як вважає родина, через борги перед власником грального закладу. Буквально зняли з петлі двадцятиоднорічного парубка… І хоч офіційно існувала заборона на відвідування гральних закладів неповнолітніми, про що гласили вивіски при вході до них, на практиці часто спостерігалосяся цілком інше. А матусі й татусі з ніг збивалися в пошуках своїх чад, бо Городенка й близькі та віддалені від райцентру села давно вже стали, як і повсюдно в Україні, міні-Лас-Вегасами. Для того, щоб привернути покупців до своїх закладів, підприємці, поряд з торговими рядами й різноманітним крамом, також встановлювали гральні автомати, що робило їх цілком доступними для неповнолітніх. То чи допомогла вивіска? Малоймовірно. Крім того, встановлювати ігрове обладнання потрібно було, згідно з чинним законодавством, в спеціально відведених для цього приміщеннях. Та хто нині дотримується законів?

Гра в котики-мишки

 

Годі казати, що проблема ця не турбувала районну владу, освітян, медиків чи контролюючі органи. Створену при райдержадміністрації робочу групу очолював заступник голови Богдан Романюк, до неї входили також представники податкової інспекції, міліції, санстанції. Щомісяця проводилися планові перевірки гральних залів, а також торгових точок, в яких були встановлені гральні автомати. Проте державне регулювання грального бізнесу в Україні мало чималі вади. Це, зокрема, недосконалість регуляторної бази, відсутність єдиного закону, який повинен був регулювати цю сферу, що провокувало непорозуміння між учасниками ринку та регулюючих органів, судові розгляди, і створювало поле для зловживань і шахрайства. Крім того, невиконання вже існуючих регуляторних норм. Реальний контроль за дотриманням існуючих ліцензійних умов залишався на вкрай низькому рівні, в тому числі –  через недостатні штрафні санкції за порушення регуляторного законодавства. Не інакше , як грою в котики-мишки, можна було назвати такі рейди. Коли члени робочої групи приїжджали з перевіркою до того чи іншого населеного пункту, то, як правило, торговельні заклади, де розташовані гральні автомати, тимчасово закривали. І, навіть зафіксувавши порушення, тобто робочий пристрій без відповідної на те ліцензії, влада не мала вагомих засобів впливу: податківці не мали права позбавляти підприємців ліцензії, навіть якщо вона і була, а лише скеровують приписи про порушення до правоохоронних органів. Конфісковувати гральні апарати також могли лише працівники РВ УМВС та податкової міліції. І навіть такі заходи не були дуже дієвими, бо, як правило, все завершувалося тим, що знаходився його власник, на якого судові органи накладали незначні штрафні санкції, як то було передбачено законодавством.

 

Зрозуміло, що це не лякало підприємців. По-перше, такі перевірки одного грального залу чи торговельної точки робоча група вправі була здійснювати лише раз на місяць. А кожен гральний автомат тим часом, як дійна корова, прибутки, й то немалі, давав щодня. Інакше не мали би їх деякі місцеві підприємці по десять-двадцять, а то й тридцять водночас(!), розкиданих по різних „точках”.  П’ятнадцять з них на території міськради, станом на 1 січня.2009 року, були неоподатковані. Не краща ситуація була й у селах. Цікавий факт. Сказати напевне, що той чи інший пристрій, „приписався” до якоїсь такої „точки” надовго, не випадало: як лише виникає загроза його конфіскації, гральний автомат успішно „перекочовував” до іншої. Якщо ж він навіть був виявлений контролюючими органами, але не в робочому стані, тобто з якихось причин тимчасово виключений, то вважався … лише екзотичним предметом інтер’єру.  

Отож, давно пора було поставити заслін цьому злу, бо Городенківщина навіть на фоні сусідніх районів перетворювалася в клондайк грального бізнесу. На горе нашим родинам.

 

Людмила СТРАЖНИК

 

P.S. За повідомленням інформаційних джерел, сьогодні в світовій практиці існують три моделі державного регулювання, залежно від ставлення суспільства до азартних ігор: цілковита їх заборона, що характерно для країн із високим рівнем впливу релігії на життя суспільства (Іран, Ізраїль, Індонезія), часткова легалізація грального ринку, коли держава дозволяє лише деякі види азартних ігор, і при цьому територіально гральний бізнес може бути зосереджений у спеціальних гральних зонах (Росія і Казахстан), повна легалізація грального бізнесу в рамках державного контролю азартних ігор (країни Європи).

 Донедавна система державного регулювання грального бізнесу в Україні не в змозі була забезпечити цілі, котрі стояли перед державою: обмеження негативного впливу азартних ігор на суспільство. Законопроект про заборону грального бізнесу в Україні 14 квітня був включений до порядку денного сесії Верховної Ради України на 14 травня 2009 року. В ньому пропонувалося з 1 січня 2010 року заборонити гральний бізнес в Україні. Йдеться про публічні азартні ігри в казино, гральних залах, павільйонах, кімнатах, букмекерських конторах і на тоталізаторах, інші ігри з використанням грального приладдя, обладнання та пристроїв для проведення публічних азартних ігор. Заборона не поширюється на організацію та проведення лотерей, конкурсів, ігор, розіграшів, які не відносяться до публічних азартних ігор, а також на побутові азартні ігри.

 

Інформація про конкурсанта:

Стражник Людмила Степанівна, Редактор відділу соціальних проблем, Городенківська районна газета «Край» Івано-Франківської області. Досвід у журналістиці – 10 років.

Професійні нагороди: І місце на Всеукраїнському конкурсі «Соціальний журналіст-2007»

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
2689
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу