Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

««Клуби розводять людей»»

Поліщук Олександр | Друкована робота

 
 

КЛУБИ РОЗВОДЯТЬ ЛЮДЕЙ, а влада, податківці та міліція розводять руками

 

Ігровий бізнес нікуди не зникав. Саме такий висновок напрошується після рейду, який зробили учасники загальноміської кампанії «Не той Інтернет». Упродовж двох годин дві групи активістів відвідували так звані інтерактивні клуби, що постали на місцях колишніх ігрових зал. За цей час не побачили жодної людини, яка користувалася б усесвітньою мережею. Усі грають в азартні ігри, грають – на гроші.

 

Для початку вдамося до роз’яснювання: відповідно до ст.1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. А азартною грою Закон називає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Відповідно до ст.2 того ж Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

 

«КОМП», ПАРОЛЬ І 20 ГРИВЕНЬ

У рамках кампанії «Не той Інтернет» організатори – журналіст тижневика «Літопис Заходу» Олександр Поліщук та член координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський – разом з активістами відвідали шість інтерактивних зал, розкиданих по усьому місту. Зокрема, на вулиці Відінській, поблизу магазину «Ера», на Соборній, навпроти ЗОШ №7, на вулиці Князя Романа та на Черняка, неподалік «Арсена». Та по одній залі на автовокзалі й на вулиці Княгині Ольги.

У кожному закладі діє віртуальне казино, пограти в якому можна за більш-менш схожою схемою. Для участі в грі нам запропонували придбати ваучер з паролем із мінімальною вартістю від 20 до 60 гривень, залежно від закладу, який поповнює грошовий баланс на рахунку гравця. У деяких нам запропонували підтвердити свою згоду підписом («Капуста», автовокзал). Після цього гравець сідає за комп’ютер, адміністратор запускає віртуальне казино, де особа, натиснувши на спеціальне поле на екрані, вводить наданий їй пароль, що зараховує сплачені клубу кошти на віртуальний рахунок. Після введення пароля з’являється вікно з великим вибором азартних ігор («Фрутгейм», «Покер», «Америкен покер», три види «Рулетки», «Барабани» тощо).

Після обрання гри на екрані з’являється кредит, тобто внесені на баланс кошти (від 20-ти гривень), і пропозиція обрати ставку. Гра триває до закінчення внесених гравцем коштів або на вимогу гравця. Наприклад, якщо гра є вдалою, відвідувач «інтерактивного» клубу може припинити її і забрати гроші в адміністратора. Тобто гравець вніс на свій баланс 20 гривень, і за ходом гри йому пощастило з виграшем, скажімо, він виграв іще 5 гривень. Тоді можна зупинити гру і забрати в адміністратора 25 гривень. Так і зробили активісти кампанії «Не той Інтернет» в одному з інтерактивних клубів. Якщо ж гравець вичерпує поповнений баланс, ці гроші залишаються в організатора азартних ігор.

У кожному клубі вищезгадані факти фіксували на фото- та відеокамери, перемовини з адміністратором та охороною клубу записували на диктофон. В одному з них пригрозили відібрати фотоапарат, мовляв, фотографувати заборонено. Хоча жодного повідомлення про це на території закладу не розміщено. Також зберігали отримані ваучери з секретним кодом для поповнення грошового балансу гравця. Робили це для того, аби пухнасті «інтерактивні зайчики» не звинуватили організаторів кампанії «Не той Інтернет» в обмові та провокації. Адже у закладах, які ми відвідали, Інтернетом, як таким, навіть не пахне.

 

ВІРТУАЛЬНІ КАЗИНО? І ШО?

Після даного рейду напрошується питання: хіба зник ігровий бізнес з українських міст? Очевидно, що ні, він просто пішов у підпілля. А що ж робиться у невеликих населених пунктах?

Дивно виглядає: декілька активістів упродовж двох годин виявили аж шість випадків порушення ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні». Дивно на фоні нещодавнього повідомлення податківців, які з гордістю заявили, що «оперативники податкової міліції в Рівненській області у рамках проведення операції «Гральний бізнес» встановили факт незаконного заняття господарською діяльністю у сфері грального бізнесу в Інтернет-кафе «Ф», що у Рівному». Один факт? Після нашого рейду більш ніж очевидно, що протягом дня подібні порушення можна фіксувати десятками.

Ну як на фоні цього не припустити, що податківці лише про людське око створюють видимість того, що нібито борються з гральним бізнесом?

Дане питання ми хотіли переадресувати податковій міліції, завітавши до їхньої установи. Проте там нас почали «футболити» із кабінету в кабінет, у кожному довелося пояснювати з якого питання прийшли. Однак так ніхто і не спромігся надати коментарів. На прохання звести особисто із начальником нам відповіли, що його немає на робочому місці, мовляв, він чи-то на лікарняному, чи-то у відпустці. Попросилися до заступника начальника податкової міліції, якого також не виявилося. Ледве випросили номер його телефону. Проте слухавки пан заступник так і не зняв.

Єдине, що залишалося, - набрати номер телефону довіри, який діє в управлінні податкової міліції Рівненської області. Власне, він і призначений для «зливання» інформації про злочини та подібні порушення. Зателефонували. Повідомивши вищезгадані факти, ми почули у відповідь геніальну фразу: «І шо ви хочете?». Тоді ми зауважили, що податкова мала би якось відреагувати, вжити заходи, повідомили, що готуємо офіційне звернення щодо зафіксованих порушень. У відповідь почули: «Буде звернення - тоді й реагуватимемо».

Про зафіксовані факти повідомили й міського голову Рівного Володимира Хомка. Той розвів руками - каже, важелів впливу у цій сфері у нього немає.

У свою чергу, головний міліціянт Рівного Григорій Зарічнюк зауважив, що законодавчо їм дуже важко вплинути на ситуацію, що склалася. Разом з тим, пообіцяв вивчити вищезгадані факти організації грального бізнесу в Рівному. Про це він сказав на спеціальній прес-конференції, яку організували активісти кампанії «Не той Інтернет». По її завершенні ми запитали, чи можливо, аби журналісти разом із міліцією відвідали один з інтерактивних клубів. Начальник міського відділу міліції погодився, тож направилися до вищезгаданого Інтернет-кафе «Ф», на Княгині Ольги.

Обіцяних міліціянтів журналісти чекали більше години, а коли ті приїхали, заходити до середини відмовилися. Мотивували тим, що оперативники, і не бажають «засвічувати» свої обличчя «на камеру». Також розповіли, що у цьому закладі вже проводили перевірку, вилучили 16 комп’ютерів. Проте, коли у журналістів урвався терпець і ті зайшли до середини самостійно, побачили новенькі комп’ютери, за якими сиділи півдюжини відвідувачів і дивилися спочатку на вимкнені монітори, потім - на нас. Очевидно журналісти з камерами, які дискутували з «операми» за 10 м від Інтернет-кафе, не залишилися непоміченими адміністрацією закладу, і ті встигли вимкнути обладнання. Адже кількома десятками хвилин раніше кореспондент місцевого телеканалу заходила до клубу і бачила, що присутні там особи грали у «барабани».

 

НЕ МОЖУТЬ ЧИ НЕ ХОЧУТЬ?

Виходить, що заборонений бізнес не те, що нікуди не зникав, а навпаки, став дешевшим для його організаторів. Адже тепер не потрібно купувати ігрові автомати та столи для різноманітних азартних ігор, не треба орендувати великі площі для казино. Достатньо поставити декілька комп’ютерів і просто «косити бабло». А найцікавіше, виходить, що служби, відповідальні за контроль за дотриманням Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», не мають достатніх повноважень для покарання тих, хто організовує віртуальні казино. Чи не хочуть цього робити? Міліціянти кажуть, що гра здійснюється у мережі Інтернет через спеціальний сервер, програми з азартними іграми не встановлені на системних блоках комп’ютерів, що знаходяться в інтерактивних залах. Тому, вилучивши техніку, неможливо довести причетність до організації азартних ігор. Все продумано до дрібниць.

Не зрозуміло одне: чому оперативник не може, умовно кажучи, зробити „контрольну закупку”? Під виглядом звичайного громадянина зайти до інтерактивного клубу, замовити гру, а потім усе це зафіксувати. Чи в даному випадку зловлені на гарячому надавачі послуг з азартних ігор не підлягають покаранню?

Зрештою, якщо не можна «прикрити» віртуальні казино, можна спробувати зробити їхнє життя «несолодким». Для цього в нас є ціла армія службовців – у погонах і без. Але схоже на те, що прагнучи викорінити ігровий бізнес, відповідальні за це, навпаки, зробили безхмарним життя осіб, які надають такі послуги. А податківці, міліція і  міська влада лише розводять руками…


Завантажити оригінал публікації

 


Інформація про конкурсанта:

Поліщук Олександр Петрович, Кореспондент з суспільно-політичних та економічних питань, ТОВ «Перлина-М», Рівненський обласний тижневик «Літопис Заходу». Досвід роботи в журналістиці – 3 роки.           

Нагороди:

• Грамота «За об’єктивну інформацію, висвітлення повсякденних проблем людей, захист прав громадян»;

• Грамота «За за активну участь у висвітленні роботи будівельної галузі»;

• Подяка «За сприяння в організації та проведенні найбільшого конкурсу краси «Перлина Рівного-2009»»;

• Двічі лауреат конкурсу «Студент року» (2008-2009 рр.) у номінаціях «Журналіст» та «Громадський діяч»

• Нагороджений диктофоном Olympus «За активну життєву позицію, ефективну співпрацю та з нагоди Дня журналіста» від УМВС України в Рівненській області Я. Я. Голомші

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
2813
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу