Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

««По обидва боки пільг» »

Губицька Олександра | Друкована робота

 
 

«Інформатор» розслідував, чому справді нужденні пільговики в Україні опинилися в меншості перед цілком заможними користувачами держдопомоги

 

Пільговики у нас – це не тільки інваліди, сироти, самотні матері чи «чорнобильці», а й народні депутати, судді, прокурори, працівники міліції. І коли одні справді потребують допомоги, то інші, непогано заробляючи, не соромляться користуватися пільгами. А все тому, що в Україні більшість категорій пільговиків визначають за професійною ознакою. Причім інваліди, сироти та зубожілі сім’ї – у меншості. «Інформатор» з’ясовував, кому і як допомагає держава.

 

Одним – «памперси», іншим – житло за півціни

 

Центр громадської адвокатури у Львові нещодавно склав своєрідний каталог пільг. Нарахували їх нівроку – аж 611! «Перелік не вичерпний, – каже Леонід Тарасенко, керівник центру. – Адже з’являються нові категорії пільговиків».

Погортати цей довідник дуже цікаво. Так можна довідатися, що сироти та народні депутати в нас мають... однакову кількість пільг (див. табл. 1).

А ось перелік преференцій для суддів. Це права не лише на придбання житла (50% від вартості) з комунального фонду та 50% знижки на оплату комунпослуг, а також на безкоштовне встановлення й користування сигналізацією, на додаткову житлову площу та на позачергове влаштування дітей до дитсадочка. Хоча, зважаючи на затримання «посівальників», їх складно зарахувати до малозабезпечених верств населення...

Прокурори мають право на першочергове забезпечення житлом, 50-відсоткову знижку оплати за комунпослуги. Прокуратура Львівської області у відповідь на наш запит повідомила: середня зарплата оперативних працівників у них – понад 3 тисячі гривень. Це наче й небагато, однак середня зарплата штатних працівників за січень-липень 2009 року в Україні становить тільки 1840 грн – майже вдвічі менше!

Класичний приклад – народні депутати України. Вони користуються низкою пільг, маючи достатньо високий дохід. А матері, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, отримують максимально до 500 грн (хтось – лише 200 грн). Що можна купити на ці гроші? Кілька пачок «памперсів»! За що ж одягати та годувати маля?

 

Чим шахтар відрізняється від токаря?

 

А тим, що коли помре, його діти матимуть пільги. Це не жарт, а сумна правда. Пільги за професійною ознакою – одна з головних бід України. Чим медики кращі за бухгалтерів? Чим гірші діти загиблого шахтаря від сиріт токаря? Хіба у них не однакова біда? Та держава чомусь допомагає тільки першим. «Значна кількість пільг за професійною ознакою посилює соціальну напругу. У більшості європейських країн таких преференцій немає», – резюмують у Центрі громадської адвокатури.

На їхню думку, нині від безлічі пільг слід відмовитися. «Особливо це стосується пільг за професійною ознакою. У нас багато сумнівів щодо доцільності їх збереження представникам деяких професій, які мають достатній заробіток. Починаючи з народних депутатів, суддів тощо, – каже Леонід Тарасенко. – Фактично пільги має майже третина населення України. Система не збалансована – якщо це взагалі можна назвати системою! До слова, самі інваліди стверджують, що серед них є такі, яким не потрібен ні статус, ні пільги. Просто зараховувати до пільговиків усіх за певною соціальною чи професійною ознакою неправильно… Чимало розмов точиться нині про інвалідів – мовляв, у них забагато пільг. Але ж реальної допомоги вони не отримують. Тобто у нас відсутній зв’язок преференцій із фактичними потребами людей».

А ще багато пільг своє віджили. «Вони були актуальні в радянські часи. Наприклад, право на першочергову купівлю телевізора чи іншої побутової техніки, – розповідає Оксана Коваль, юрист, керівник проекту “Реформування системи пільг та привілеїв в Україні – наближення до європейських стандартів”. – Нині від них жодної користі». Таких дурниць справді чимало. Наприклад, ветерани праці мають право на першочерговий вступ до садівницьких товариств – право наче є, однак користі від нього жодної...

 

Вибори? Чекайте на пільги!

 

Із наближенням виборів в Україні з’являються нові преференції. «Згадаймо хоча б “дітей війни” – перелік пільг далі збільшується. А звідки брати кошти для фінансування? – запитує Леонід Тарасенко. – Держава зайняла цікаву позицію: ніби декларують наміри реформувати систему, формувати допомогу на засадах адресності – однак ледь не щороку приймають нові нормативні акти, встановлюючи додаткові пільги. Впровадження їх, особливо за професійною ознакою, – це тільки політичні ходи перед виборами».

Ніхто не може точно назвати конкретної суми грошей, яку виділяють для оплати цих пільг. Не знає точних даних навіть... Міністерство праці та соціальної політики України! На наш запит там повідомили лише деякі суми. Зокрема, що 2009 року передбачено на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг – 4,8 млрд грн, на придбання твердого палива та скрапленого газу – 0,44 млрд грн, з оплати послуг зв’язку, інших пільг та на компенсаційних виплат за проїзд окремих категорій громадян – 1,37 млрд грн. Щодо іншого – мовчанка.

«Згідно з аналізом Держбюджету на 2009 рік, не менше його третини використають на пільги та компенсації. Йдеться про суму у 80 млрд грн, – каже Леонід Тарасенко. – Замість допомагати тим, хто справді цього потребує, Україна дає всім, кому не ліньки. Така соціальна показуха вилазить боком».

 

Що роблять чиновники?

Раз у кілька років вони розробляють стратегії, плани, проекти. Повертаємося до відповіді на запит, який ми надіслали до Міністерства праці та соціальної політики України. Нам кажуть, що розпорядженням уряду цьогоріч затверджено Стратегію упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року. Однак мовчать, що схожа стратегія вже була затверджена ще 2002 року!

«Через два роки вона втратила чинність, так і не реалізувавшись. Тепер прийняли нову, яка змістовно відображає той самий принцип! Інших кроків держава не робить. І навряд чи зробить – принаймні тепер», – каже пан Тарасенко.

За кордоном використовують інший підхід до пільг – адресний. «Кожен випадок розглядають індивідуально, враховують усі потреби окремої людини, – пояснює експерт. Це адресна фінансова допомога чи послуга».

Як це відбувається на практиці? Дідусь чи бабуся на зупинці не сперечаються з водієм «маршрутки» – старенькі вже отримали від держави грошову компенсацію, тож платять 1,75 грн і їдуть спокійно, не псуючи собі нерви. Або як соціальну послугу інвалід отримує помічника, який прибирає та готує, причому це соціальний працівник не з державної структури, а приватної. Тобто він, отримуючи солідну зарплату, відповідально ставиться до обов’язків.

«Більшість європейських держав ідуть за таким принципом, – підсумовує Леонід Тарасенко. – Поступово відмовляються від пільг, натомість створюють потребуючим належні умови проживання, харчування, медичного нагляду». До слова, згідно з останніми опитуваннями, українці й самі не проти такого підходу. Однак чомусь держава не “за”...

 

Цифри

 

Мінпраці: станом на 01.09.2009 р. в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за 78-ми категоріями, обліковано близько 13 млн людей (що становить понад 28% населення України), котрі мають 26,8 млн статусів, тобто частина облікованих осіб має право на пільги згідно з кількома законами. Наприклад, хтось може бути й учасником війни, і «дитиною війни», і ветераном праці, й інвалідом тощо.

 

Кейс

 

Дива української системи пільг

 

  1. «Чорнобильці» мають право на «першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа (хто заважає купувати все це без черг?).
  2. Також дружина (чоловік) померлого «чорнобильця» й ветерани праці мають право на користування при виході на пенсію та зміні роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи (нині ніхто не забороняє пацієнтові обирати поліклініку).
  3. Ветерани праці мають переважне право на... вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів із будівництва.
  4. Особи, в яких є заслуги перед Батьківщиною, мають право на... першочерговий відпуск будівельних матеріалів.
  5. Дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань дають право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час.

 

Диктофон

 

«Ми не аналізували ситуацію, скільки мешканців Львова не використовують свого права на пільги. Адже, щоб отримати певну пільгу, громадянин має звернутися до органів соцзахисту з документами, – каже Леся Дронь, начальник відділу пільг, соціальної допомоги та компенсаційних виплат міськради. – Зважаючи на теперішню ситуацію, не думаю, що багато людей не захочуть скористатися нагодою. Та є й пільговики, які, отримуючи, наприклад, 3 тис. грн. пенсії, йдуть по пільгу. В Україні не аналізують доходів людини, надаючи їй преференції. На мою думку, важливо запровадити адресну допомогу малозабезпеченим громадянам, щоби її надавали індивідуально».

 

Графіка 1

 

В Україні існує понад 100 категорій пільговиків:

– 45 визначають за соціальною ознакою (інваліди, сироти і т. д.)

– 57 визначають за професійною ознакою (депутати, судді, медики і т. д.)

 

Графіка 2 (напевно, стовпчиками)

 

Яких пільговиків найбільше?

 

1. Ветерани праці – близько 4,7 млн

2. Ветерани війни – близько 2,7 млн, в тім числі учасників війни – 1801,5 тис.; учасників бойових дій – 314,7 тис., інвалідів війни – 209,6 тис.

3. Особи, які мають особливі або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – 1,12 тис.

4. Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – близько 1,9 млн

5. Інваліди – близько 2,6 млн

6. «Діти війни» – близько 5,9 млн

7. Пенсіонери за віком – 10,5 млн

 

Джерело: Міністерство праці та соціальної політики України

 

Таблиця 1

Народний депутат України та звичайний український сирота мають однакову кількість пільг. Чи справедливо це?

 

 

Народний депутат України

Сирота

Нардепи-пенсіонери мають право на безоплатний проїзд територією України один раз у рік (у прямому та зворотному напрямках) залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом.

При вступі до ВНЗ та технікумів безоплатно надають комплект одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошову допомогу в розмірі не менш як 2,5 неоп. мін. доходів громадян.

Користуються правом безоплатного проїзду по всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту.

Зараховують на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення ВНЗ забезпечують безоплатно продуктами харчування, одягом, м’яким інвентарем.

Незалежно від місця постійного проживання за бажання має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов, або на строк повноважень – службового жилого приміщення або жилого приміщення для постійного проживання.

Після закінчення (припинення) перебування у державному навчально-виховному закладі, навчання у професійному навчально-виховному закладі, ВНЗ, а також після проходження строкової служби у ЗСУ забезпечують позачергово впорядкованим житлом.

Право виступу з питань депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих ЗМІ, у прямому ефірі на радіо та телебаченні (до 10 хв та 20 хв у місяць відповідно), безкоштовно, засновником або співзасновником яких виступають органи держвлади, організації й установи.

У період канікул учням професійних навчально-виховних закладів, студентам ВНЗ виплачують добові за час перебування у дорозі та вартість проїзду залізничним, водним, міжміським автомобільним транспортом до закладів чи сімей, де виховувались.

На пенсії забезпечується транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та інших потреб у зв’язку з оздоровленням та лікуванням при ліміті використання автомобіля не більше 10 год на місяць за рахунок бюджетних коштів.

Учні професійних навчально-виховних закладів і студенти ВНЗ – колишні вихованці дитбудинків та шкіл-інтернатів – під час канікул можуть перебувати у зазначених закладах із безоплатним проживанням і харчуванням.

Нардепи та члени їхніх сімей, які мешкають разом із ними і перебувають на день розпуску ВРУ поза межами їх постійного проживання, забезпечуються безкоштовним проїздом і провозом належного їм майна до постійного місця проживання нардепа.

Зарахованим на повне держутримання учням і студентам, що не виїжджають до місць організованого відпочинку в дні канікул, а також під час їх хвороби видають готівку в межах установленої грошової норми на харчування з урах. торг. націнки.

На території України має право безкоштовно користуватися залами офіційних делегацій аеропортів та аеровокзалів, залізничних, морських, річкових вокзалів, станцій, портів.

До завершення навчання виплачують щорічну допомогу для придбання навчальної літератури в розмірі трьох мінімальних ординарних академічних стипендій.

Безкоштовний проїзд ручного багажу в межах норм провозу ручного багажу, що діють на кожному виді транспорту.

Абітурієнтів із числа сиріт приймають до навчальних закладів поза конкурсом.

Безкоштовне паркування автомобіля, яким він користується на всій території України.

Надають матеріальну допомогу за рахунок стипендіального фонду у розмірі не менше як 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.

При працевлаштуванні надають одяг, м’який інвентар і обладнання на суму не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразову допомогу – шість прожиткових мінімумів.

Безкоштовне місце для паркування автомобіля на стоянках ВРУ.

Після досягнення 18-річного віку незалежно від форми влаштування виплачують одноразову грошову допомогу у порядку, визначеному Кабміном.

Для вирішення питань, пов’язаних зі здійсненням депутатських повноважень у межах Києва, надають автотранспорт ВРУ.

На період навчання у школі забезпечують безоплатно шкільною та спортивною формою, обідами; у ВНЗ – обідами та гуртожитком.

Надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.

При працевлаштуванні після закінчення навчального закладу виплачують одноразову грошову допомогу – 6 прожиткових мінімумів, а також видають одяг і взуття на суму не менш як 16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Джерело: Центр громадської адвокатури

 

Стрічка ліва

 

Леонід Тарасенко: «У нас відсутній зв’язок пільг із фактичними потребами людей»

 

Стрічка права

 

Факт: дивно, але при такій кількості пільг їх перелік далі збільшується


Завантажити оригінал публікації: частина 1, частина 2

 

Інформація про конкурсанта:

Губицька Олександра, журналіст, ТзОВ «Агенція журналістських розслідувань», видання «Інформатор». Досвід у роботи журналістиці - 6 років

 
 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
3108
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу