Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

««Справа Зварича живе!»»

Якушев Владислав | Друкована робота

 
 

Підприємець готовий учинити акт самоспалення через свавілля судді Львівського обласного апеляційного адміністративного суду

 

Арешт голови обласного апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича не надто налякав його колег – вони продовжують керуватися тими ж принципами, що і їхній колишній шеф. Особливої уваги заслуговує постать ще одного співробітника цієї установи Володимира Каралюса. Річ у тім, що мешканець міста Городок В’ячеслав Куценяк, який є орендарем 20 га землі та озера, звинувачує суддю в незаконному захопленні цієї території. Спроби підприємця відстояти свої законні права на орендовану ділянку блокують органи місцевої влади та міліція, які не бажають сваритися із В. Каралюсом. Це штовхнуло В’ячеслава Куценюка на відчайдушний учинок – він хоче вчинити акт самоспалення!

Ще 31 липня у Львові відбулася прес-конференція підприємця В’ячеслава Куценяка. Чоловік зі сльозами на очах благав захистити його від свавілля родини судді Львівського обласного апеляційного адміністративного суду Володимира Каралюса. Під час прес-конференції підприємець повідомив – він готовий спалити себе, аби привернути увагу громадськості та врятувати свою сім’ю, якій загрожує небезпека. Акт самоспалення має відбутися 28 серпня біля будинку Львівської обласної ради.

Однак сталося так, що саме цього дня до Львова завітали дружина Президента України Катерина Ющенко та голова СБУ Валентин Наливайченко. З огляду на це, В’ячеслав Куценяк вирішив відкласти самоспалення і спробувати попросити захисту в пані Ющенко.

 

Суддя та простий смертний

 

А починалося все так: 14 серпня 2003 року В’ячеслав Куценяк уклав із Городоцькою райдержадміністрацією договір про оренду на 49 років 20,04 га землі з озером у с. Милятин і почав розводити там рибу. Минуло небагато часу, і відбулася розмова орендаря з подружжям його земляків – Володимиром та Вікторією Каралюс. Як стверджує пан Куценяк, суддя спершу запропонував йому послуги «даху». Коли ж підприємець відмовився, служитель Феміди заявив, що у такому разі просто відбере ставок.

23 серпня 2007 року голова Городоцької райдержадміністрації І. Мойсин, не маючи на це жодних підстав, видає розпорядження №546 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови Городоцької РГА №516 від 12.08.2003г. “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки і передачі її в оренду ПП Куценяку В. П. для ведення товарного рибного господарства”».

27.08.2007 р. було прийнято ще одне розпорядження райдержадміністрації – №757 – про передачу цієї земельної ділянки в оренду Каралюс В.М. для ведення товарного рибного господарства.

Незабаром сторожка, яку пан Куценяк спорудив біля озера, згоріла, а на в’їзді на греблю з’явився шлагбаум. Шестеро чоловіків спортивної статури, яких Вікторія Каралюс найняла як охоронців, повідомили В’ячеславові Куценяку, що озеро більше йому не належить.

 

У родини судді – свої закони

 

Розірвання договорів оренди в односторонньому порядку без жодних підстав – крок незаконний. Щоби узаконити свої дії, Городоцька райдержадміністрація 2 грудня 2007 року звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою – проханням визнати незаконним користування земельною ділянкою приватним підприємцем В. Куценяком.

6 лютого 2008 року пан Куценяк також звертається до цього ж суду із зустрічним позовом (про відновлення порушеного права щодо користування об’єктом оренди) з проханням визнати недійсним розпорядження Городоцької райдержадміністрації №546 від 23.08.2007 р.

11 червня 2008 р. Господарський суд Львівської області колегіально (у складі трьох суддів – Костів Т.С., Масловської Л.З. і Артимович В.М) ухвалив: визнати недійсним розпорядження голови Городоцької державної районної адміністрації Львівської області №546 від 23.08.2007 р. «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №516 від 12.08.2003 року Про затвердження проекту відведення земельної ділянки і передачу її в оренду п/п Куценяку В.П. для ведення товарного рибного господарства».

Отримавши рішення суду, В’ячеслав Куценяк знову подався на своє озеро, адже тепер уже не було жодних – навіть формальних – перешкод для користування орендованою землею. Однак Вікторія Каралюс викликала міліцію – і правоохоронці закували пана В’ячеслава в кайданки й у такому вигляді привезли в Городок.

Наразі під прикриттям охорони найняті сім’єю Каралюс люди виловлюють у браконьєрський спосіб рибу, яку запустив В’ячеслав Куценяк, і продають її. Районна міліція не діє, а прес-секретар Львівського обласного управління міліції Денис Харчук заявляє журналістам, які приїжджають до нього по коментар: «До нас зверталися із заявою про неначе незаконне захоплення землі. Ми її розглянули і складу злочину не виявили».

 

Здійснені погрози

 

Сім’ї Куценяків погрожують невідомі люди на вулиці та по телефону.

Уночі проти 11 червня 2009 року спалахнули «Жигулі» В. Куценяка – авто стояло у дворі його будинку. В акті про пожежу від 11.06.2009 р. вказано, що причиною загорання було внесення джерела вогню ззовні. Незважаючи на акт пожежників, міліція відмовила потерпілому у відкритті кримінальної справи за фактом підпалу. У коментарі газеті «Народна думка» заступник начальника райвідділу Городоцькой міліції М. Козар заявив, що автомобіль загорівся внаслідок замикання електропроводки.

Після цього підпалу В’ячеслава Куценяка зупинили в Городку невідомі й вимагали відмовитися від боротьби. Вони попередили, що коли підприємець не погодиться на це, вслід за авто спалять і його будинок разом зі сім’єю.

Погрожують і редакторові місцевої газети «Народна думка» Мирославові Малахівському, який висвітлював конфлікт у пресі. У пана Малахівського навіть є диктофонні та відеозаписи погроз. Журналіст стверджує, що йому постійно телефонують люди «при посадах» і вимагають припинити писати про цю справу.

У липні 2009 року полковник Львівського обласного управління міліції Михайло Жарський, перевіряючи оперативні відомості про наявність у районі села Милятин плантації опіумного маку, став свідком розмови Мирослава Малахівського та В’ячеслава Куценяка з охоронцями озера – і вирішив з’ясувати, що відбувається.

«Виявилося, що законний орендар озера, який мав усі необхідні документи, намагається потрапити на орендовану ним ділянку землі! Перешкоджали йому люди, які назвалися працівниками охоронної фірми “VIP-Захід”, однак не мали ні документів, ні договору. По телефону вони викликали на озеро свого наймача, Вікторію Каралюс, яка і приїхала у супроводі чотирьох представників місцевого райвідділу міліції. Вона так і не надала жодних документів – ні на орендовану землю, ні договору з охоронною фірмою, відмовилася розмовляти зі мною у присутності журналіста, натомість наполягала на бесіді тет-а-тет. Від такої розмови я відмовився. А не встиг ще приїхати до Львова, як мені почали телефонувати люди і наполегливо просити не втручатися в цю справу. Коли ж я відмовився, Вікторія Каралюс написала на мене заяву, звинувативши в незаконних діях».

 

Пані Катерино, врятуйте мене!

 

Із часу прес-конференції В’ячеслава Куценюка минуло майже два місяці. Влада й правоохоронні органи продовжували його ігнорувати. З місцевої та обласної міліції надійшли листи з повідомленнями, що міліція відмовляється забезпечувати доступ орендаря Куценяка до законно орендованої землі, оскільки вважає, що ця справа цивільна, тобто не перебуває у їх юрисдикції. Дивно, адже йдеться про силове захоплення земельної ділянки та погрози розправитися з підприємцем і його сім’єю.

– Я твердо вирішив учинити акт самоспалення і не відступився б від свого рішення, – каже В’ячеслав Куценяк. – Думав, що хоч смерть приверне увагу громадськості, і моя сім’я отримає належний їй згідно із законом захист. Я готовий на загибель заради своєї родини! Готуватися до смерті – це дуже страшно… Я ходив, дивився на ту каністру з бензином і думав, що скоро наступить день, коли поїду з нею до Львова. А жінка та донька все плакали, молились і відмовляли мене.

Візит Катерини Ющенко мене спинив. Я подумав, що зможу попросити в неї захисту. Дружина Президента мала приїхати до тюрми на Лонського, тож я прийшов туди. Та як тільки спробував розгорнути плакат, як до мене негайно підійшли міліціонери та наказали йти геть, якщо не хочу неприємностей. Мене відвели до монумента, що розташований на другому боці вулиці, і приставили майора, який стежив, щоби я не підійшов ближче».

Незважаючи на дії правоохоронців, передати документи першій леді країни та голові СБУ все ж вдалося. Зробив це редактор городоцької газети «Народна думка» Мирослав Малахівський, який був акредитований на візит Катерини Ющенко. Матеріали зацікавили Валентина Наливайченка, тож він пообіцяв їх ретельно вивчити.

Міліціонери, які «охороняли» В’ячеслава Куценяка, були здивовані, коли від делегації, що вийшла з музею, відійшов помічник міністра МВС Тарас Гатуляк і попрямував до скривдженого, якому так і не дозволили розгорнути плакат. Вислухавши пояснення, пан Гатуляк також пообіцяв з’ясувати ситуацію. Цікаво, який буде результат?

 

Стрічка

 

В’ячеслав Куценяк: «Я твердо вирішив учинити акт самоспалення»

 

Охорона: «Це озеро більше тобі не належить»

 Завантажити оригінал публікації: частина 1, частина 2
 

Інформація про конкурсанта:

Якушев Владислав Володимирович, журналіст, ТзОВ «Агенція журналістських розслідувань», видання «Інформатор». Досвід у роботи журналістиці - 10 років

 

Професійні нагороди, відзнаки:

2009 рік - 2 місце у 1-му Всеукраїнському конкурсі "Репортери надії" в категорії "Публікація в пресі чи в інтернеті"

Лауріат конкурсу газети "2000" та Національної спілки журналістів України у номінації "Аналітика" - 2006 рік

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
3429
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу