Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 
 

Номінація: Найкращий матеріал з громадянською позицією

Критерії:

- актуальність;
- затвердження суспільної місії журналістики;
- авторська небайдужість, суспільна позиція;
- соціальна значущість.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою
  •  
 

««Гнилий» бізнес» »

Бойко Олена | Друкована робота

 
 

Експеримент із перевірки якості продуктів у супермаркеті для агента «Інформатора» закінчився на лікарняному ліжку

 

У редакцію нашого тижневика все частіше приходять мешканці різних міст України зі скаргами на неякісні продукти в супермаркетах та крамницях. Останнє таке повідомлення ми отримали від львів’янки Анни Снурникової – жінка купила харчі в магазині ТзОВ «Сільпо 55», розташованому в ТЦ «Скриня» на вул. Городоцькій, 179, а вони виявилися, м’яко кажучи, не дуже якісні.

 

«Дивися, що купуєш!»

 

Пані Снурникова спробувала звернутися зі скаргою до адміністрації магазину, а у відповідь почула лише цинічну пораду: «Дивися, що купуєш!» Однак те, що вона принесла до редакції як «речові докази», вразило всіх присутніх журналістів. Тож у рейд супермаркетами (не забувши і про «Скриню») вирушив наш агент – щоби дослідити, чи залишились у продажу зіпсуті харчі, які дісталися нашій читачці.

...Стелажі з червонобокими томатами я помітила одразу: як і описувала потерпіла, в акуратних контейнерах із вказаною фіксованою вагою 600 г лежало щось… м’яко кажучи, неймовірне! То три, то чотири кволі скислі помідорчики, а у шести упаковках на томатній юшці росла ще й зелено-чорна двосантиметрова пліснява! Вибравши «найсимпатичнішу» упаковку, я понесла її на вагу.

Продавець навідріз відмовилася переважити це паскудство: «Товар продається поштучно, в упаковці, на ній вказано вагу!» Пред’явлення журналістського посвідчення переконало чесну пані, і вона таки зважила гидоту. «Потягнуло» аж… на 418 грамів!

До речі, коли я згодом знову повернулася до ваги, то в упаковці курячих крилець (на якій не було дати кінцевого споживання. – Авт.), попри вказані 278 грамів, виявилося лише 272 г. Зате слизький смердючий «бульйонний набір» заважив аж на 30 г більше, ніж було вказано на ціннику! Щоправда, переклеїти цінник, вказавши фактичну вагу, продавець навідріз відмовилася…

Я азартно вирушила до м’ясного відділу. На жаль, синьо-зеленої печіночки, яку в редакцію приносила читачка, там уже не пропонували, зате в асортименті були представлені: слизькі смердючі курячі спинки, гнилуваті крильця, чорні набори «Рагу свиняче» та інша не вельми привабливі «продукти харчування». На вітрині з напівфабрикатами теж красувалася така продукція, щедро притрушена спеціями та перцем, аби «перебити» запах. Посеред залу в контейнері-клітці, без натяку на охолоджувальну установку, зберігали «дієтичні яйця». Ризикнула – взяла упаковку…

Звертаюся до продавця м’ясного відділу з проханням покликати адміністратора і з’ясувати, чому так неналежно зберігаються продукти. Дівчина розгублено озирнулася і… покликала охоронця! Знову демонструю посвідчення й прошу – тепер уже сек’юриті – запросити когось із керівництва. Він зникає із загадковим виразом обличчя. Минуло хвилин із 20-30 – і з’явився потужних габаритів чоловік із модною легкою неголеністю. Відбувається знайомство: я молодикові – візитку агента «Інформатора», а він дістає з кишені штанів бейджик із написом «Назар Огородник». На моє логічне запитання, чому в торговому залі на прилавках багато протермінованих продуктів, чоловік резонно відповідає: «А ви хіба не дивитеся, що купуєте? Якщо зіпсуті – не беріть!» Прошу пред’явити сертифікати якості на продукти, термін придатності яких минув. Адміністратор і собі вимагає, аби я виклала гнилизну назад на вітрину, натомість пропонує замінити всі товари на свіжі.

Підвищую голос. Це привертає увагу інших покупців, і люди почитають уже підозріло оглядати й обнюхувати свої покупки. Охоронець обіцяє викликати міліцію, якщо не припиню демонструвати зіпсутий товар відвідувачам магазину. Я натомість телефоную в редакцію «Інформатора» й операторові з телебачення, – на випадок, якщо намагатимуться відібрати мій крам! Аж тоді адміністратор зникає у підсобці. З’явився він знову хвилин через п’ятнадцять із двома сертифікатами якості – на протухлу курятину, термін придатності якої закінчився минулої доби, та на «свіжі» томати, порослі пеніциліновим мохом…

Сертифікатів на інші зіпсуті товари побачити не вдалося. Зі слів адміністратора, вони у старшого продавця, а той, зрозуміло, відпочиває – неділя. Я вимагаю дати книгу скарг та пропозицій. Та дарма! Відмовляються – бо «ніхто не примушує вас купувати тухлятину, навпаки – готові негайно замінити її якісним товаром». Прошу зареєструвати мою заяву на ім’я керівництва магазину – теж відмова. Оплативши покупку, стрімголов утікаю, щоби охорона не спробувала відібрати куплений товар…

 

Обережно: акція!

 

Удома з’їдаю два копчені курячі крильця – адже експеримент треба довести до кінця. Може, вони зовсім і не зіпсуті, просто від спеки дещо втратили товарний вигляд? Це єдиний із придбаних мною продуктів, що виглядає їстівним, – крильця, щоправда, трохи слизькі й мають дивний присмак…

Наступного дня прихоплюю те, що не надто страхітливо смердить (бо виженуть із «маршрутки»! – Авт.) та їду в Управління у справах захисту прав споживачів. Уже в дорозі зрозуміла, що завбачливо випитого звечора після експерименту «регідрону» та «ентеросгелю» було замало: паморочиться голова, тремтять руки, таке відчуття, наче от-от знепритомнію. Захожу на фірму до знайомих, котрі й викликають мені «швидку». Декілька болючих уколів (не скажу куди), крапельниця, рекомендації промити шлунок, препарати для детоксикації – і через три години я таки змогла доповзти до Управління захисту прав споживачів…

Мене уважно вислуховує спочатку консультант, потім заступник начальника. Зацікавлено оглядають принесені мною «речові докази», сертифікати якості, чеки. Радять написати на ім’я керівника управління заяву, котру, з їхніх слів, треба переслати у Київ, аби отримати дозвіл на перевірку торгової точки. Посилаються при тому на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 р.» Тож іду від них фактично ні з чим...

Наступні дві доби провела у медичному закладі – у денному стаціонарі під крапельницями. Тільки-но стало легше, одразу звернулася по роз’яснення до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Там люб’язно пояснили, що згадуваний мораторій стосується, по-перше, лише планових, по друге – фінансових перевірок. Щодо контролю якості товарів та послуг, особливо за скаргами громадян, то на такі перевірки дія заборони не розповсюджується. І порадили знову звернутися до регіонального управління захисту прав споживачів…

Аби дізнатись, як зіпсуті продукти харчування потрапляють на полиці магазинів та чому їх не знімають із вітрин, зателефонувала до знайомої у Київ – вона кілька років пропрацювала товарознавцем в одній із торгівельних мереж. Ось що вдалося дізнатися:

«Купуючи продукти у фасованій упаковці – як-от м’ясо, рибу, овочі та фрукти – передусім слід уважно розглянути дату фасування, термін реалізації, а також кінцевий час споживання. Якщо його не вказано, товар стовідсотково протермінований та перефасований. Якщо це герметична упаковка, але вигляд товару викликає у вас сумнів, – не соромтеся зробити маленький отвір: за запахом зможете визначити, чи товар не зіпсутий. Коли продукти нетривалого зберігання розташовані у вітринах-холодильниках, обов’язково доторкніться до скла вітрини – якщо вона на дотик ледь прохолодна, нічого з цих полиць не купуйте! Температура у вітринах має бути -18 – -22 оС.

Вага, вказана на фасованих упаковках, зовсім не гарантує саме такого вмісту продукту. Якщо підозрюєте, що в упаковці товару менше, вимагайте переважити його і вибити фактичну вагу, за яку й маєте сплатити. Ні для кого вже давно не секрет, що раз на місяць у великих супермаркетах проводять так звані «суботники» – на харчах, термін придатності яких минув, перебивають або затирають дату кінцевого споживання, а тоді прикріплюють їх до ходових товарів і продають трохи дешевше у комплекті під гаслом Акція.

Взагалі до всіх «акційних» продуктів варто придивлятися – адже ні виробник, ані реалізатор не продаватимуть якісного товару зі збитком для себе! І ще одне – будьте уважні до так званих охолоджених м’ясопродуктів. Свіжого м’яса не закуповує (особливо влітку! – Авт). жодна торгова точка, – лише заморожене. Після розморожування його протирають, підсушують, інколи й підфарбовують у «апетитні» кольори. Тоді фасують і викладають на вітрину як охолоджене. Те саме стосується й апетитних ароматів – у супермаркетах часто застосовують спеціальні аерозолі. У хлібному відділі, де на полицях лежить герметично запакований хліб, пахне свіжою випічкою, у кулінарії – смаженим м’ясом…

Сертифікати якості, котрі вам можуть надати на вашу вимогу, також не гарантія безпеки, адже зазвичай це ксерокопії, прочитати які неможливо. Підробити такий папір і виправити на ксероксі дату зовсім не складно…»

 

Диктофон

«Відповідно до санітарного законодавства, продукти, термін споживання яких закінчився, вважають небезпечними, їх подальшу реалізацію заборонено, – говорить головний санітарний лікар Ірина Козлова. – Торговці, в яких зявився протермінований товар, зобовязані його або утилізувати, або передати комунальному підприємству Притулок тварин».

«Якщо термін придатності оселедця закінчується, то його коптять або заморожують, - ділиться досвідом Марина, продавець супермаркету, який ми пообіцяли не називати. – «Позеленілих» курей віддають у відділ кулінарії, це нормальна практика. Але найчастіше на наших полицях лежать прострочені молочні продукти, вони особливо «ходові». Зазвичай покупці беруть їх, не дивлячись на термін реалізації. Свіжі продукти іноді взагалі не викладають у торговому залі доти, доки не розкуплять товари, термін придатності яких закінчився.

Найчастіше ж кінцеву дату реалізації просто перебивають: за допомогою спеціального хімічного розчину на пластмасовій упаковці можна без зусиль зняти шар фарби і вибити нові цифри. Товар у поліетиленовій обгортці достатньо запакувати в нову плівку з новою етикеткою. Якщо з якоїсь причини не вдається перебити термін придатності, ми просто наклеюємо зверху штрих-код магазину, і термін реалізації не зчитується. Іноді й самі постачальники перебивають дати реалізації продуктів.

Мій знайомий возить соки у відому торгову мережу. За його словами, кінцевий термін реалізації змінюють на цілих партіях. Хороші соки постачальники списують і забирають собі, а до супермаркетів привозять напої, прострочені на кілька місяців».

Експерт

«Прострочені продукти становлять реальну загрозу для здоровя людини, іноді й життя, – говорить лікар-інфекціоніст Олена Петрова. – Харчова токсикоінфекція, просто кажучи – отруєння, що не здається таким уже й небезпечним,  – захворювання вельми серйозне. Воно виникає внаслідок вживання їжі, яка містить якісь види мікроорганізмів, або продукти їх життєдіяльності – токсини. Особливо обережними слід бути з готовими стравами, які реалізують у наших супермаркетах. Хто знає, скільки вони лежать на прилавках? Усілякі салатики в пластикових упаковках украй небезпечні. Причиною отруєння може стати майонез, який готують, використовуючи сирі яйця, а також несвіже мясо і ковбаса. Але знайти у великій торговій мережі готовий (тобто упакований виробником) прострочений товар дуже складно».

«У супермаркетах із напівфабрикатами “поводяться” по-іншому, – розповідає керівник Всеукраїнської громадської організації “Якість життя” Олександр Ладигін. – Досі заведено спочатку продавати цілих курей, потім патрати їх і реалізовувати їх крильця, ніжки. Потім – маринувати і продавати в целофані, а вже якщо і тоді не куплять – готувати з них курячі котлетки. Відповідно до санітарних норм, термін зберігання мясного салату без майонезу – шість годин, а у відділах кулінарії заправлений лежить щонайменше добу. Кулінарія в нас – вінець харчового ланцюжка. Тому моя порада: нічого там не купуйте».

 

 

Коментар

 

Олег Хомин, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики:

 

«Посилання на постанову Кабміну від 21.05.09 р., що забороняє здійснювати перевірки якості товарів у магазинах, – абсолютно безпідставне. Нам відомо, що деякі керівники торговельних мереж намагаються в такий спосіб перешкодити контролю за якістю. Насправді ж тимчасовий мораторій стосується лише планових фінансових обстежень, що жодним чином не обмежує кількості перевірок стосовно якості товарів і послуг. Особливо, коли є скарги. Після виявлення порушень у торговельному закладі необхідно скласти припис, згідно з яким зазначене відхилення слід усунути протягом 30 днів. Якщо ж цього не сталося – до порушника можна застосувати жорсткіші санкції».

 

Юлія Кульбій-Кухар, юрист, адвокат: 

«Захистити свої права насправді не так уже й легко, адже якщо після вашої скарги в торговому закладі й проведуть перевірку – це лише зобов’язує власника закладу усунути виявлені порушення у вказаний термін, але не відшкодовувати вам завдані збитки. Значно ефективніше самому звернутись у відповідний орган для проведення експертизи неякісного товару, і, маючи на руках висновок фахівця, подати позов до суду. У такому разі можете вимагати відшкодування не лише матеріальної, але й моральної шкоди, заподіяної внаслідок придбання неякісного товару».

 

P.S.

 

Після екстремального експерименту щодо якості продуктів харчування у супермаркеті «Сільпо 55», що у ТЦ «Скриня», наші агенти про всяк випадок відвідали ще два магазини цієї ж мережі – по вул. Виговського (ТЦ «ВАМ») та по вул. Науковій, хоча жодних скарг від наших дописувачів саме на ці торгові точки не надходило. Слід зазначити, що зіпсутих продуктів у згаданих крамницях ми не виявили. Більше того, на власні очі побачили, як уже о 08.00 біля вітрини з м’ясними виробами продавець уважно переглядав етикетки з кінцевою датою споживання на упаковках; товар, термін придатності якого закінчився, – зняли з вітрини. Так само перебирали й овочі на викладці, тож можемо зробити висновок: якість продуктів на прилавках усе ж таки залежить від бажання менеджерів і продавців конкретного магазину виконувати свої обов’язки.

 

Факт

За останні шість місяців кожен другий українець купував неякісні продукти – такі дані соціологічного дослідження, що його провела компанія GFK Україна в рамках спільного проекту ЄС і Програми розвитку ООН. Неякісні продукти харчування доводилося купувати 51% респондентів. 69% опитаних під час вибору товару зважають на термін придатності. 48% орієнтуються на ціну, 37% – на склад виробу. Водночас 35% покупців керуються особистим досвідом споживання продуктів, 29% – візуально оцінюють зовнішній вигляд, 24% – звертають увагу на цілісність упаковки.

Стрічка ліва

 

Експерти: дія мораторію не поширюється на перевірку якості товарів та послуг, особливо за скаргами громадян

 

Стрічка права

 

Порада: до всіх «акційних» продуктів слід придивлятися, адже ні виробник, ані реалізатор не продаватимуть якісного товару зі збитком для себе

 
Завантажити оригінал публікації: частина 1, частина 2, частина 3

Інформація про конкурсанта:

Бойко Олена Борисівна, журналіст, ТОВ «Офіс-Центр ЛТД», видання «Горожанин-Информ». Досвід у роботи журналістиці - 29 років. Професійні нагороди, відзнаки: 3-тє місце за кращу авторську програму «Фактор» ТРК ЕС-ТІ-ВІ - 2000 р

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
2949
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Медіабізнес ГУРТ Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Детектор Медіа СУД НА ДОЛОНІ HelpSMI
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу