Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
           
 
 

Оксана Миколюк: «Дрібниці» у вигляді щоденного якісного виконання обов’язків, накопичуючись, дають результат!»

05.06.2014

 Оксана Миколюк – журналіст з 13-річним досвідом, кореспондент відділу «Суспільство» у газеті «День». Її тематика – «соціалка», про яку сама Оксана каже так: «в нашій країні всі ці проблеми - найскладніші, найважчі, найневирішуваніші». Вочевидь, така глибина розуміння тематики й стала запорукою перемоги у номінації «Цілі Розвитку Тисячоліття. Майбутнє, якого ми прагнемо».
Втім, пропонуємо дослухатись до думок Оксани з приводу того, що ж робить журналіста справжнім професіоналом.
 
Оксано, наскільки ця перемога була для вас важливою та неочікуваною?
Неочікуваною – 100%. Важливою – дуже, тому що це є свідченням того, що я дещо «виросла», і мої роботи щось значать. Найціннішим в перемозі можна вважати те, що перемога (будь-яка) - є свідченням того, що журналіст перейшов або переходить на інший рівень, так би мовити. І особистісний, і журналістський, бо одне без іншого неможливе. Словом, що певний екзамен зданий. І треба вчитися далі.
 
Як оцінюєте роботит конкурентів? Кого із них боялися найбільше?
Конкуренти – дуже сильні. Але щоб боятися – я не боялася, тому що основне, вважаю, - участь.

Чим для вас є «честь професії»? Які асоціації викликає це словосполучення?
Честь - це і чесність, відданість роботі: коли є відчуття, що ти на своєму місці. А професійність - в першу чергу, зацікавленість темою, можливість знайти цікавий ракурс подачі, доступний виклад.
 
На вашу думку, якою є місія українського журналіста сьогодні?
1. Та, що й завжди: об’єктивно подавати новини, глибоко розкривати теми.
2. Та, що сьогодні: сприяти формуванню у свідомості громадян кращих якостей – патріотизму, свободи, відповідальності.
 
Як ви підвищуєте свій професійний рівень?
Щодня, шляхом виконання якихось професійних обов’язків (як правило рутинних). Але такі «дрібниці», накопичуючись, дають результат. Також добре допомагають навчальні тематичні семінари. А ще – спілкування з «профі».
 
Я дуже вдячна журі за визнання і нагороду. Знаю: перемогу можна "використати". Допустимо, ми перемогли у війні. І як цю перемогу можна використати? Треба подумати. Однозначно - на користь людям. Мабуть, це і стане моїм подальшим етапом в журналістській роботі: працювати якісно, і з таким матеріалом (людьми, їхніми проблемами), щоб це давало добрий результат в конкретних випадках. Тому що за 13 років роботи я дуже багато перелопатила інформації, працювала з дуже багатьма джерелами, створила велику аналітичну базу у себе в голові. Але дуже часто це - вантаж, який рідко працює практично. Я ж кажу про те, щоб журналістика, в моєму випадку, працювала на користь людям. Буду над цим працювати. Але найголовніше досягнення - люди, з якими я познайомилася за час роботи у ЗМІ.
 
Розкажіть про Ваші досягнення, чого вдалося досягти за допомогою соціальних матеріалів?
Складно про це говорити, адже моя тема - "соціалка", а в нашій країні всі ці проблеми - найскладніші, найважчі, найневирішуваніші. Тому що всім заправляють бізнес і політика. Через те і матеріали на соціальну тематику "не діють", "не достають", адже тренд - політика. Щодо моїх матеріалів, то мені особисто дуже подобається вивчати і писати на теми екології - очищення природного середовища, збереження різноманіття, охорони природи. Та піднімати соціальні питання – вивчати вплив на психіку людей ЗМІ, реклами, в тому числі - політичної; досліджувати суспільні настрої українців, порівнювати це із тенденціями на Заході; також дуже люблю специфіку нашої ментальності - психологію бідності, зайнятості, психологію успіху-неуспіху людини тощо.
Якщо говорити про "найважливіші результати соціальних матеріалів", то це важко - і вплинути у нас, і відслідкувати вплив (причини я назвала). Згадаю один випадок, який для мене, як журналіста, і людини був дуже повчальним.
2003 рік. Я працювала в прес-службі Державної соціальної служби і друкувалася в газеті "Соціальна політика". Була у відрядженні у військовій частині в Одесі. Там соціальна служба проводила "психологічний десант" - з військовими працювали психологи і соціальні працівники. А в мене було завдання написати репортаж. Вийшов не репортаж, я журналістське розслідування на тему наркотиків в армії. Командири чесно мені все розказали (посміхається). Статтю я назвала "Армія - не тюрма". Заступник головного редактора "Соціальної політики", після виходу матеріалу, сказала: "Це - матиме резонанс! Ця газета сьогодні вже лежить на столі в міністра! Вони цим займуться!" Я жах як налякалася! Найбільше - що мене виженуть з роботи з Державної соціальної служби, бо там не хотіли, щоб цей матеріал я подавала в такому вигляді, яким він вийшов (а правки, тобто, викреслення дуже багатьох фактів і коментарів про наркотики, я не зробила, як цього хотіли) . Пішла на ризик, і дуже переживала. І ризик себе виправдав: через півроку мене взяли на роботу в "Соціальну політику", а зарплату призначили у 6 разів вищою, ніж в держсоцслужбі!
 
Отака історія, такий результат і таке визнання. Тому ще раз дякую за довіру!
 

     
3
 
 
11793
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
Незалежна медіа-профспілка України Громадське радіо Медіабізнес Детектор Медіа
 
Партнери конкурсу
SIDA Internews UNDP
 
Спонсори конкурсу